Аз, Буки...:День слов'янської писемності та культури

Щорічно 24 травня у всіх слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності та культури і урочисто прославляють творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія — вчителів словенських. Як відомо, святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили зі знатного і благочестивого роду і проживали в грецькому місті Солуні. Вони були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Вчені вважають, що слов'янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву "Кирилиця" по імені одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов'янських народів старший брат Мефодій.

Кирило, який з малих років проявив великі здібності і досконало осягнув всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов'янську абетку. Він істотно змінив Грецьку абетку, щоб більш точно передати слов'янську звукову систему.

Були створені дві абетки-глаголиця і Кирилиця. Крім того, брати-греки перевели на слов'янську мову Євангеліє, Апостол і Псалтир. Розроблена братами писемність справила величезний вплив на розвиток російської книжності та літератури. У свідомості багатьох поколінь слов'ян ці святі стали символами слов'янського письма і культури. Тому ця дата важлива не тільки як церковно-державне торжество, а й як нагадування про значення письмового слова, оскільки об'єднує історію, духовність і національну самосвідомість.

За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту.

День пам'яті цих святих, який Церква відзначає 24 травня, як День слов'янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни: Росію, Білорусію, Молдову, Україну.

Цей день підкреслює об'єднуючий початок російської мови. Подарувавши світові абетку, святі Кирило і Мефодій заклали фундамент для багатої слов'янської писемності, загальних звичаїв. Кирилиця-це не просто алфавіт. Це ключ до багатющої культурної спадщини, сполучна ланка між поколіннями. У кожній букві кирилиці-мудрість століть, відображення душі нашого народу, його історію і традицій.